- угодний
- —————————————————————————————уго́днийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
угодний — (вго/дний), а, е. 1) рідко. Який відповідає волі, бажанню, смакам кого небудь; приємний, до вподоби комусь. 2) За релігійними уявленнями – приємний Богові, гідний заступництва Бога … Український тлумачний словник
богоугодний — а, е, церк. Угодний богові … Український тлумачний словник
святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… … Український тлумачний словник
чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… … Український тлумачний словник